DSpace-CRIS

The article deals with the problem of professional burnout of police officers. Scientific and practical interest in burnout syndrome is due to the fact that this syndrome is a direct manifestation of the ever-increasing problems associated with the well-being of employees, the effi-ciency of their work and the stability of the business life of the organization. The main purpose of the study is to identify the relationship between the levels of professional burn-out of police officers of the Ministry of Internal Affairs in relation to the quality of life and factors affecting the staff on the part of the administration. The methods used were translated into Kazakh. The practical significance of the study is that the data obtained as a result of the work carried out contribute to improving the quality of work in the development of psychological recommendations, psychoprophylactic measures, including programs aimed at strengthening and preserving the mental health of law enforcement officers, reducing their emotional burnout and improving self-regulation skills. As a result, a connection was revealed between the results of methods for assessing mental burnout and the quality of life of not all, namely, only on one scale of mental burnout between "professional motivation" and all scales of quality of life. And in the quality of life assessment questionnaire, only 4 out of 8 scales had high results. Key words: professional burnout, emotional burnout, quality of life, mental health, police officers.

The article provides a comprehensive psychological analysis of the concepts of quality of life and subjective assessment of quality of life. Quality of life is considered as a person's satisfaction with environmental conditions, which cover various aspects of the level of satisfaction. An important element is the subjective quality of life, which reflects a person's attitude to his or her life and the level of its satisfaction. The article discusses concepts that characterize the positive aspects of human existence, such as "satisfaction with life," "subjective well-being," "happiness," "quality of life," and "health." The article presents a systematic analysis of the works of both domestic and foreign scientists who have studied these concepts. Based on their scientific findings, the idea is substantiated that such factors as subjective well-being, happiness, satisfaction with life, self-realization of the individual, as well as empowerment, influenced the formulation and development of the problem of quality of life. The article considers objective, subjective, and integral aspects of the criteria for assessing the quality of life with a description of the specific features of each of them. However, based on studies of subjective quality of life, it can be concluded that objective factors influencing quality of life are only individual aspects that subjects experience. While feelings and emotions are much more important for the overall perception of quality of life.

Cite in English in Vancouver Style: Burdina VR, Danylchenko SI, Yesselbayeva AK, Golovchenko IV, Morozenko DV, Aravitska MG, Shevchenko AS, Pertsev DP, Cherkova NV, Dushik LN. Suboptimal health and cardiovascular risk: Questionnaire-based assessment using SHSQ-25 and SF-36. Inter Collegas. 2025;12(3):12p. In press. https://doi.org/10.35339/ic.2025.12.3.bdy Archived: https://doi.org/10.5281/zenodo.17904917 Abstract Background. Suboptimal health is considered an intermediate state between complete health and the early manifestations of chronic diseases. Its detection at the preclinical stage is important for the prevention of cardiovascular disorders and other chronic pathologies. Aim. To systematize and analyze subjective health indicators in apparently healthy individuals and determine their relationship with cardiovascular risk factors using the SHSQ-25 and SF-36 questionnaires. Materials and Methods. A total of 509 individuals aged 34.31±13.79 years were examined. The SHSQ-25 and SF-36 questionnaires were used to assess suboptimal health status and quality of life. Body mass index, blood pressure, glucose and total cholesterol levels, smoking index, and endothelial function were measured using computer photoplethysmography. Multifactorial discriminant analysis was applied for health status classification, and mathematical models were developed to assess the risk of arterial hypertension. Statistical analysis included descriptive statistics, correlation analysis, and group comparisons based on different levels of risk factors. Ethics. The study was conducted in accordance with the ethical standards of the World Medical Association's Declaration of Helsinki (1964–2024) and European Community Directive 86/609 on the participation of humans in biomedical research. Results. In the examined individuals, five health status clusters were identified: optimal health status, suboptimal health with low risk factors, suboptimal health with high risk factors, cardiovascular phenotype of suboptimal health with low risk factors, and cardiovascular phenotype of suboptimal health with high risk factors. Subjective health assessments obtained using the SHSQ-25 showed significant correlations with blood pressure (systolic and diastolic), endothelial function indicators, body mass index, total cholesterol, and glucose levels. High SHS scores were associated with reduced quality of life according to SF-36, particularly in the physical and mental health components, confirming the impact of suboptimal health on daily activity and psychological well-being. Conclusions. The SHSQ-25 and SF-36 questionnaires are effective primary screening tools for identifying individuals with suboptimal health and increased risk of cardiovascular disorders. Their use in the clinical practice of physical therapists and occupational therapists allows timely identification of at-risk groups and planning of preventive or rehabilitative measures. Health status mathematical modeling improves the accuracy of risk assessment and can be integrated into the physiotherapy program. Keywords: physical therapy and rehabilitation, subjective health, cardiovascular risk factors, quality of life, chronic disease prevention. Цитуйте українською у стилі Ванкувер: Бурдіна ВР, Данильченко СІ, Єсельбаєва AK, Головченко IВ, Морозенко ДВ, Аравіцька МГ, Шевченко ОС, Перцев ДП, Черкова НВ, Душик ЛМ. Субоптимальний стан здоров’я та серцево-судинний ризик: оцінка за допомогою опитувальників SHSQ-25 та SF-36. Inter Collegas. 2025;12(3):12p. In press. https://doi.org/10.35339/ic.2025.12.3.bdy [англійською]. Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.17904917 Актуальність. Субоптимальний стан здоров’я розглядається як проміжний стан між повним здоров’ям і початковими проявами хронічних захворювань. Його виявлення на доклінічному етапі є важливим для профілактики серцево-судинних порушень та інших хронічних патологій. Мета. Систематизувати та проаналізувати суб’єктивні показники здоров’я у практично здорових осіб та визначити їх взаємозв’язок із факторами ризику серцево-судинних захворювань за допомогою опитувальників SHSQ-25 і SF-36. Матеріал та методи. Обстежено 509 осіб віком [34,31±13,79] років. Застосовано анкети SHSQ-25 та SF-36 для оцінки субоптимального стану здоров’я та якості життя. Визначено індекс маси тіла, артеріальний тиск, рівні глюкози та загального холестерину, індекс курця та показники функції ендотелію за допомогою комп’ютерної фотоплетизмографії. Для класифікації стану здоров’я використано багатофакторний дискримінантний аналіз і розроблено математичні моделі оцінки ризику артеріальної гіпертензії. Статистичну обробку здійснено з використанням описової статистики, кореляційного аналізу та порівняння груп із різним рівнем факторів ризику. Дослідження проводилося як приватна ініціатива авторів, не отримувало фінансування від грантових програм, а тема дослідження офіційно не була зареєстрована у державному реєстрі наукових тем. Етика. Дослідження проводилося відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024) та Директиви Європейського співтовариства 86/609 щодо участі людини в біомедичних дослідженнях. Результати. В обстежених виявлено п’ять кластерів стану здоров’я: оптимальний статус здоров’я, субоптимальний стан з низьким рівнем факторів ризику, субоптимальний стан із високим рівнем факторів ризику, серцево-судинний фенотип субоптимального стану з низьким рівнем факторів ризику та серцево-судинний фенотип субоптимального стану з високим рівнем факторів ризику. Суб’єктивні оцінки стану здоров’я, отримані за допомогою SHSQ-25, мали значущі кореляції з артеріальним тиском (систолічним та діастолічним), показниками функції ендотелію, індексом маси тіла, рівнем загального холестерину та глюкози. Високі показники SHS асоціювалися зі зниженням якості життя за результатами SF-36, особливо у фізичному та психічному компонентах, що підтверджує вплив субоптимального стану на повсякденну активність та психологічний комфорт. Висновки. Опитувальники SHSQ-25 та SF-36 є ефективними інструментами первинного скринінгу для виявлення осіб із субоптимальним станом здоров’я та підвищеним ризиком серцево-судинних порушень. Використання цих інструментів у клінічній практиці фізичних терапевтів і ерготерапевтів дозволяє вчасно визначати групи ризику та планувати профілактичні або реабілітаційні заходи. Математичне моделювання стану здоров’я підвищує точність оцінки ризиків та може бути інтегроване у програми фізичної реабілітації. Ключові слова: фізична терапія та реабілітація, суб’єктивне здоров’я, серцево-судинні фактори ризику, якість життя, профілактика хронічних захворювань.

Жарияланымдар / Публикации

Просмотр

Фильтры

Настройки

Сортировать по

результатов на странице

Результаты поиска

QyzPU CRIS

Университет

Данные